Фейк: коронавірус не передається через поверхні – продовження

Факти можуть подобатися або ні, в них можна вірити або сумніватися. Найкраще – перевіряти і ніколи не вірити на слово. Цей допис для наших підписників, які просили лінків на дослідження в продовження вчорашньої теми.
У минулому дописі ми спростували категоричну заяву про те, що буцімто коронавірус на поверхнях нежиттєздатний — він передається тільки через дихання від зараженої людини. І хоча ми уточнили, що «таким способом заразитися важче, ніж за безпосереднього контакту з інфікованими» https://bit.ly/3dYOpg8. Прикро, що багато людей це не зчитали. Дякуємо тим, хто попросив більше досліджень. Люб’язно ділимося.
Попередньо — щоб не було різночитань, розставимо виразніші акценти. Якщо коротко — для однозначних висновків досі бракує інформації, а поодинокі дослідження, які показують нежиттєздатність вірусу, потребують подальшої перевірки. Тому відмовлятися від обробки поверхонь дезінфекторами поки що зарано. Тим паче не варто забувати мити руки. І найголовніше — перш ніж коментувати — прочитайте текст до кінця.
Про що йдеться
Останнім часом у соцмережах і на сайтах-сміттярках почали активно поширювати інформацію, яка в дослівному вигляді ходила мережею ще понад пів року тому. У дослідженнях, на які посилаються маніпулятори, йдеться про те, що «ні на дверних ручках, ні на кнопках зливних бачків, ні на кішках науковці вірус не виявили». А тому, мовляв, заразитися через дотик просто неможливо.
Найпопулярніший допис від 21 жовтня, в якому це стверджується, набрав 1200 уподобань, понад шість тисяч користувачів його поширили. Зазвичай ми не посилаємося на недостовірні пости, але цього разу зробимо виключення, оскільки фейсбук уже маркував його як «частково неправдивий» — https://bit.ly/31Kqs7s
Незалежні експерти перевірили викладені факти і дійшли висновку, що «в проміжних результатах дослідження нічого не сказано про життєздатність коронавірусу на поверхнях. Професор Гендрік Штреек не був настільки категоричний і підкреслював, що дослідження все ще тривають».
Усе це дійсно так — ці результати попередні. Остаточні висновки обіцяють оприлюднити, «коли вони стануть доступними» https://bit.ly/34xADOt Але фейсбук посилається на ще квітневий розбір колег зі StopFake https://bit.ly/2HBcBt9 З того часу чимало води спливло й інформація могла застаріти — камінчик у город політики соцмережі. Тож з’ясуємо, що про це кажуть останні дослідження (спойлер — по-суті нічого нового).
Роз’яснення
Німецький вірусолог Гендрік Штреек — це не якийсь фрік від науки, а серйозний вчений. Він очолює Інститут вірусології при Університетській клініці Бонна. Під його керівництвом ведеться тривале дослідження поведінки коронавірусу в окрузі Гайнсберг на заході Німеччини, який став одним із перших осередків пандемії.
Тому спроби тих, хто заперечує загрозу COVID-19, використати його заяви на підтвердження своїх конспірологічних теорій — марні. Науковець — активний борець із коронавірусними фейками і, мабуть, здивувався б, аби побачив, як перекручують результати його дослідження.
«Ми знаємо, що правил соціальної дистанції, носіння маски та загальної гігієни слід дотримуватися, і що вони діють, а отже допомагають у запобіганні зараженням. Дотримання усіх трьох правил допомагає у тому, що ми бачимо більше випадків, коли хвороба протікає лише із легкими симптомами», — розповів вірусолог у нещодавньому інтерв’ю DW. До речі, там він розвінчує й інші міти про COVID-19 https://p.dw.com/p/3ih7L
Вірус Covid-19 може залишатися інфекційним (здатним заражати) на таких поверхнях, як банкноти, екрани телефонів та неіржавна сталь — протягом 28 днів. Про це нещодавно заявили науковці Національного агентства наукових і прикладних досліджень Австралії (CSIRO) https://bit.ly/3kynpa3
«Інформація про те, як довго вірус залишається життєздатним на поверхнях, дозволяє нам точніше прогнозувати та пом’якшувати його поширення, а також краще захищати наш народ», — сказав виконавчий директор CSIRO Ларрі Маршалл.
У Virology Journal від сьомого жовтня йдеться про те, що хоча «основне поширення SARS-CoV-2, як видається, відбувається за допомогою аерозолів і дихальних крапель, фоміти (поверхні і предмети) також можуть бути важливим фактором передачі вірусу» https://bit.ly/3mtp29n
Професор мікробіології, біохімії та молекулярної генетики Емануель Ґолдман з Медичної школи Нью-Джерсі, США, ще в червні писав у науковому часописі The Lancet про перебільшений ризик передачі COVID-19 фомітами. Він ставить під сумнів метод досліджень, які визначали тривалість «життя» вірусу на різних поверхнях. Мовляв, «жодне з них не представляє сценарії, подібні до реальних ситуацій».
«Кількість вірусу, що фактично осідає на поверхнях, може бути на кілька порядків меншою. Шанс передачі через неживі поверхні дуже малий, і лише у випадках, коли заражена людина кашляє або чхає на поверхню, а хтось інший торкається цієї поверхні незабаром після кашлю чи чхання (протягом 1-2 годин)», — розповів професор https://bit.ly/3ms1UIp
За його словами, фоміти, які не контактували із зараженим носієм протягом багатьох годин, не становлять помітного ризику передачі в позалікарняних умовах. Водночас Ґолдман погоджується, що періодична дезінфекція поверхонь та використання рукавичок є розумними запобіжними заходами, особливо в лікарнях.
29 вересня група науковців підтвердила думку Ґолдмана, що ризик передачі через неживі поверхні менший, ніж вважалося дотепер.
«Отримані нами дані свідчать, що забруднення навколишнього середовища, яке призводить до передачі SARS-CoV-2, навряд чи відбудеться в реальних умовах за умови дотримання стандартних процедур очищення та запобіжних заходів» https://bit.ly/31MCUn4
Нам закидають, мовляв, як так — біофізик Семен Єсилевський, з яким ми неодноразово консультувалися в наукових питаннях, стверджує геть протилежне від того, про що ми минулого разу написали https://bit.ly/31IfxLF
•По-перше, якщо ми з кимось консультуємося — це не означає автоматично, що ми завжди і в усьому з цією людиною погоджуємося. Ми читаємо різні джерела інформації, аналізуємо різні погляди на проблему. Порівнюємо факти і викладаємо найбільш достовірні з них. Або ж навіть пропонуємо ознайомитися з полярними тезами.
Якщо у вас виникають сумніви — завжди переходьте за посиланнями, які ми залишаємо. Або ще краще — спробуйте вивчити питання самостійно. Тільки сприймайте знайдену інформацію критично. Навіть наукові статті нерідко суперечать одна одній. Особливо в питаннях, які до кінця не вивчені.
•По-друге, твердження Єсилевського про те, що «масова дезінфекція поверхонь з метою боротьби з ковідом — безглуздя та викидання грошей на вітер» — це його особиста думка. Він так і каже: «я не претендую на істину в останній інстанції».
Власне, як і ми — розповідаємо наявну на сьогодні інформацію. Якщо з’являться нові переконливі дані, які покажуть хибність нашого допису — ми обов’язково про це повідомимо.
•По-третє, слова Єсилевського не йдуть у розріз із нашим дописом. Різниця в акцентах. Він категорично не стверджує, як маніпулятори, буцімто коронавірус на поверхнях нежиттєздатний і передається виключно через дихання від зараженої людини.
Біофізик звертає увагу на те, що «ймовірність зараження через поверхні явно дуже низька, її так і не вдалося надійно зафіксувати за весь час пандемії». І пропонує шукати найбільш виправдані заходи щодо зменшення поширення вірусу:
«Треба розуміти різницю між низькою і нульовою ймовірністю. Звичайно, ймовірність зараження через поверхні не нульова, але набагато менша, ніж через повітря. Наскільки менша — ніхто точно не знає, але в практичному плані за поточних умов її можна вважати несуттєвою. Якщо вжито всіх можливих заходів для захисту органів дихання, тоді можна вже і про поверхні подумати».
Звісно, конспірологи завжди знайдуть власні джерела і будуть цитувати окремі, вирвані з контексту фрази, які ставитимуть під сумнів будь-що інше. Але є таке поняття, як Бритва Оккама — «принцип достатньої ґрунтовності». Наразі наведених нами публікацій і досліджень цілком достатньо, аби спростувати поширюваний фейк.
Tagged : / / / / / / /