Отож, ми це уже спростовували, але з руки пенсіонерки із Севастополя, цей фейк пішов другою хвилею. 35 тисяч поширень. Вгадайте, на яке джерело посилається пані? Правильно: на «Московский комсомолец». Ну от скільки можна читати оту московську фігню?
А тепер коротко і по суті:
☑️ Жодних досліджень щодо живучості вірусу на поверхнях від лікаря Штреєка немає. Дослідження почали проводити в Хайнсберзі (Німеччина) тільки 30 березня. Триватиме дослідження 4 тижні. Офіційно ж Університет Бонна та Уряд Федеративної землі почали спільний дослідницький проект тільки 7 квітня.
☑️ У коментарі The Guardian Штреєк говорить, що це тільки попередні висновки, які наразі ніде не опубліковані і не мають відповідних підтверджень.
☑️ Сам Штреєк в ефірі одного з телеканалів на питання ведучого: «Як швидко треба взятися за дверну ручку, щоб заразитися», відповів: “Подібне дослідження серйозно ще не проводилося”. Тобто, Штреєк, на якого всі посилаються, каже: «Серйозні дослідження ще не проводилися».
☑️ Попереднє неопубліковане дослідження, яке стосується Гангелта, стосується смертності від коронавірусу і уже викликало критику серед науковців. А ось тут наші колеги із БезБрехні (BezBrehni) розбирали детально всю ситуацію. Те дослідження спочатку було опубліковали, потім видалили, а тоді опублікували іншу версію з іншими цифрами. Власне, питань поки більше, ніж відповідей. Чекаємо, поки буде остаточна версія.
Ознайомитися із попередніми результатами можна тут. І, о диво! Там немає нічого про живучість вірусу на поверхнях! Тобто, крім слів журналістів, жодної інформації немає!
☑️ Загалом, стійкість коронавірусів у навколишньому середовищі залежить від багатьох факторів, таких як температура, вологість і якість поверхні.
☑️ А ось тут теж допублікаційне дослідження щодо живучості коронавірусу на різних поверхнях. До речі, тут серед співавторів представники CDC – американського центру з контролю захворювань – тому довіри до нього значно більше. Наразі, чітко зазначено, як, що і якими методами досліджували, можна все переглянути, є дискусія, яка опирається на методолгію.
Власне:
📍 Пластик (поліпропілен) – до 72 годин
📍 Нержавіюча сталь (AISI 204) – до 48 годин
📍 Картон – до 24 годин
📍 Мідь – до 4 години
☑️ Управління охорони здоров’я Швейкарії взагалі все пояснює дуже доступною мовою: «Коли людина, заражена коронавірусом, чхає або кашляє в повітря, віруси у мікрокраплинах прилипають до поверхні. Якщо потім торкнутися поверхні, а тоді – торкнутися рукою очей, носа чи рота, вірус може потрапити в організм». Також зазначають, що на даний момент немає точної інформації про те, як довго віруси залишаються заразними на різних поверхнях і акцентують увагу: «Важливо: Регулярно чистіть предмети чи поверхні, яких часто торкаєтесь. Використовуйте для цього звичайний засіб для чищення».
❗️Тобто, мийте руки і чистіть поверхні, від гріха подалі.
❗️❗️І заради всього святого, припиніть читати російські сайти!