Ви уже бачили новий фейк? Мовляв, чоловіки, зростом вище 6 футів заражаються на COVID-19 вдвічі частіше.
З такими сенсаційними заголовками вийшли вчора англомовні видання. Сьогодні ця хвиля докотилася і до нас.
Насправді, в “фактах” і “аргументах” до таких новин прекрасно все: стверджують, що дослідження провели в Університеті Манчестера, що чоловіки, зростом вище 6 футів (180 см) вдвічі частіше заражаються. І це відкриття підтверджує повітряний шлях передачі COVID-19. В статтях цитують висновки щодо цього дослідження професорів з Манчестерського університету, Норвегії та такого собі Інституту праці майбутнього.
Сенсація? Нумо розбиратися.
Жодне британське чи американське видання не надає посилання чи бодай назви самого дослідження. Та це й не дивно.
Адже проводилося опитування. Хтось опитав 2000 респондентів з США та Великої Британії. Як цитують один одного видання: “щоб краще зрозуміти можливі шляхи та механізми передачі в громаді”.
Звідки ж взялася згадка про дослідження Манчестерського університету?
На сайті університету справді є стаття про це опитування, але там немає жодного слова, про те, що воно проведене університетом. Навпаки там прямо зазначено, що аналіз опитування проводила команда науковців із Великобританії, Норвегії та США. Хто проводив опитування – не зрозуміло. Але є цитата професора цього університету Евана Контопантеліса:
Результати цього опитування з точки зору взаємозв’язку між висотою та діагностикою дозволяють припустити, що передача крапельним шляхом – не єдиний механізм передачі, і аерозольна передача можлива.
Який стосунок має професор до цього опитування вдалося виявити у його твіттері. Його попросили пояснити фразу про ризик повітряного зараження саме для високих людей. Еван Контопантеліс відповів, що справді брав участь у цьому спостереженні. Припущення, за його словами, полягало в тому, що якщо COVID-19 передається лише крапельним шляхом, то вищі люди будуть захищені. З результатів опитування випливає, що – ні. Але це не конкретні докази.
Що ж це за опитування таке, що припускає, що до вищих на зріст вірус має не долітати?
Жодний медичний науковий журнал не чув про таке.
Та нам вдалося розшукати публікацію цього опитування. Вона має назву “Пов’язані з роботою та особисті передвісники передачі COVID-19” і видане німецьким Інститутом праці майбутнього. Це такий науково-дослідний інститут, що фінансується Фондом Німецької Пошти. Він проводить дослідження в галузі економіки праці. Тобто, про медицину чи природничі науки не йдеться.
Статус публікації – документ для обговорення. А це значить, що “будь-які думки, висловлені в цьому документі, є думками автора і не стосуються IZA. Документи для обговорення IZA часто представляють попередню роботу та розповсюджуються для заохочення до обговорення”. Ну ви зрозуміли – такий собі переддрук.
На основі відповідей про роботу, пересування, дохід і побут дослідники створили регресивні моделі і обрахували фактори ризику зараження COVID-19.
Тобто, вони опитали і поміряли 2000 людей і порахували, що чоловіків, хворих на COVID-19 серед них було вдвічі більше ніж інших (коефіцієнт 2.2). А чому саме чоловіків? Тому що жінок вище 6 футів достатньо для опитування не набралося. Така собі репрезентативність вибірки. А ще, згідно з результатами опитування, повітряний шлях працює лише для високих чоловіків з Великобританії, бо в США коефіцієнт лише 0.9. То що, у США до високих вірус не долітає?
Насправді, для аналізу включили набагато більше критеріїв, ніж зріст, вік, етнічне походження, склад сім’ї, дохід. Коефіцієнти і моделювання не такі прямолінійні, як може здатися. Так, для прикладу, робота з дому може бути позитивним фактором, але якщо це призводить до необхідності відвідувати маленькі магазинчики поблизу, то це збільшує ризик. Так само і наявність автомобіля – позитивний фактор для дистанціювання, коли треба їхати на роботу, проте дає змогу подорожувати і порушити таким чином режим ізоляції.
Суттєвими факторами ризику зараження, більш значущими за зріст, визначили: низький рівень доходів, робота на менш оплачуваній роботі, необхідність їздити на роботу в громадському транспорті, використання спільної кухні, частота зустрічей з іншими на роботі, робота в громадському транспорті.
😎Але сенсацію викликала саме ця статистична величина, яка не є суттєвим фактором поширення. Навіть автори вказують, що це попередня робота, яку рано навіть обговорювати, а висновок щодо взаємозв’язку зросту та зараження – лише припущення.