Цього разу маніпулятори просувають стару нову тезу, що набори для тестування на віруси, які використовуються в усьому світі, схильні до помилок і можуть призвести до помилкових позитивних та хибно негативних результатів. 

Так-так, це маніпулятивна узагальнювальна теза, яку ще й обґрунтовують застарілими даними. Поширювачі фейку посилаються у своєму матеріалі на дослідження з Китаю, яке проводили ще у лютому 2020 року, коли використовувалися перші тести. З того часу здійснено багато досліджень і науковці розробили та сертифікували кілька нових типів тестів з високим рівнем точності. Також збільшилася кількість виробників тестів. 

Можливою причиною помилкових результатів тестів самі автори дослідження називають відсутність стандартів процедури забору проб з різних ділянок, транспортування та вчасність проведення самого тесту.

Хоч ПЛР-тест є найточнішим діагностичним тестом, чутливість його може зазвичай коливатися від 100% до 66%, а часом і взагалі падати до нуля.

Наприклад, чутливість тесту падає в залежності від часу забору матеріялу.  На першому-третьому тижні чутливість тримається на рівні 100-70%, з третього – знижується до 30%, а з п’ятого до шостого тижня взагалі падає до 0. Концентрація вірусу, а відповідно і точність тесту знижується з появою симптомів. Чим легше протікання хвороби – тим коротший термін високої концентрації вірусу. Так у пацієнтів із легким та помірним рівнем COVID-19 вірус, що відповідає реплікації, не відновився через 10 днів після появи симптомів.  Проте РНК вірусу виявляли до 6 тижнів (деколи – до 12). 

Набори від різних виробників мають різну чутливість. Для безсимптомних пацієнтів та хворих з легкою формою рекомендують більш чутливі тести, а для тестування хворих зі звичайним протіканням хвороби – з нижчою чутливістю. 

Також для чутливості тесту важливим є місце збирання зразків. Дослідження встановили, що з сечі хворих пацієнтів неможливо виділити РНК вірусу, кров дає лише 1% позитивних тестів, кал – 29%, носові мазки – 63% точності,  а найточнішими є дослідження мокроти – 72% та рідини з нижніх дихальних шляхів  – 93%. 

Тож причинами помилкових результатів тестів на перших етапах могли бути порушення процедури забору зразків або спосіб проведення самого дослідження. 

Спосіб проведення тесту передбачає роботу з зібраною ДНК, копіювання її фрагменту. Тобто, без якісного зразка відтворити ДНК чи РНК буде неможливо. 

Інша справа з якістю експрес-тестів на антитіла. Неправильне проектування та виготовлення таких тестів призводять до неточних результатів. Різні країни відхили мільйони тестів, зроблених у Китаї, протягом березня-травня цього року. 

Так про гучний скандал в Іспанії з бракованими тестами ми писали докладно тут. 

Останній гучний випадок трапився з Австралією, яка визнала непридатними 2 млн тестів з Китаю. 

Своєрідною альтернативою експрес-тестам стали ІФА тести. ІФА-тест виявляє імунну реакцію на вірус — рівень антитіл. В лабораторних умовах аналізують сироватку крові, а не мазок зразків, як при ПЛР тесті. Це точніше, ніж експрес-тести, і швидше та простіше за ПЛР. Швидкість, як ми вже писали, може бути критичною для ПЛР тесту, бо з появою симптомів концентрація вірусу зменшується. Проте у разі виявлення антитіл вперше потрібно буде пройти ПЛР-тест. 

 

Докладніше про ІФА-тест на сторінці МОЗу.